9 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року
№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

     

Булінг може виявлятися у багатьох формах.

Він може бути:

• ​фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса і т.д.;

• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток ; 

• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

​

​​Завдання щодо запобігання булінгу покладені на заклад освіти:

​     Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

     - розглядати заяви про випадки буллінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;

     - забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам  освіти,які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

​     - повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти.

Порядок подання та розгляду

(з дотриманням конфідеційності) заяв про випадки цькування

1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.

2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .

4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.

5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.

6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

7. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.

8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

 

Порядок  реагування  на  доведені випадки цькування та  відповідальності причетних до  булінгу

(відповідно до листа МОНУ від 29.01.2019 №1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчіх актів України щодо протидії булінгу (цькування) від 18.12.2018 №2657-VIII”)

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.

4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

 

Особи,  які  за  результатами  розслідування  є  причетними  до  булінгу,  несуть  відповідальність  відповідно Статті 173-4  Кодексу  про  адмін. правопорушення (Булінг (цькування) учасника освітнього процесу),  а  саме:

​

•  накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин – якщо цькували вперше

• накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин,  якщо дії  вчинили  повторно або знущалась група осіб.

• Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

 

​Правила поведінки здобувача освіти

• Поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм; 

• Приходити до закладу дошкільної освіти не пізніше 8.00.

• Не приносити (в групу) пігулки, запальнички, колючі та ріжучі предмети, монети, продукти харчування, іграшки, жувальну гумку;

• Дотримуватися правил гігієни;

• Не гратися з предметами, які для цього не призначені;

• В приміщенні (групі)дотримуватися правил дисципліни;

• Вирішувати конфлікти з іншими вихованцями мирним шляхом;

• Не брати без дозволу чужі речі;

• Слухатися педагогів, бути активними на заняттях;

• На прогулянці не вибігати за межі майданчика, не бруднити одяг;

• Берегти майно ЗДО №53: обладнання, посібники, іграшки;

• Старші вихованці повинні слідкувати за станом свого одягу, за своїм виглядом

• Звертатися до вихователя при больових відчуттях та (або) з іншими проханнями

• Вихованець повинен повідомити вихователю, директору, якщо його образила інша дитина, або працівник закладу.

 

Заходи, спрямовані

на запобігання та протидію

булінгу (цькуванню)

1.    Створювати безпечне освітнє середовище,вільне від насильства.

2.    Проводити інформаційну роботу серед учасників освітнього процесу з питання запобігання булінгу.

3.    Надавати соціальну та психолого-педагогічну допомогу здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали свідком чи постраждалими від булінгу.

4.    Своєчасно реагувати на заяви про випадки булінгу в закладі освіти.

​

​Пам’ятка для батьків

1.    Поводьтеся так, щоб діти відчували себе зігрітими любов'ю й росли здатними дарувати любов.

2.    Забезпечте чіткий режим і змістовне життя дітей. Це сприятиме формуванню позитивних звичок.

3.    Хваліть за старанність і докладені зусилля, а не за результат. Тоді діти не боятимуться помилок і охоче набуватимуть нового досвіду.

4.    Прищеплюйте правильне ставлення до успіху й невдачі: успіх- результат праці та старанності, а невдача крок до успіху.

 5.    Спілкуйтеся мудро й толерантно. Кожна дитина має відчувати, що ви її приймаєте та розумієте.

 6.    Виховуйте оптимістичне ставлення до життя. Що оптимістичніша дитина, то вона щасливіша.

7.    Довіряйте дітям. Завжди цікавтеся їхньою думкою. Коли діти відчувають довіру, то намагаються виправдати сподівання.

8.    Спілкуйтеся та взаємодійте на рівних. При цьому зважайте на вік дітей та їхній життєвий досвід.

9.    Уникайте кепкування та грубощів, не принижуйте гідність дітей. Спонукайте їх доброзичливо ставитися до інших. 

10.    Будьте послідовними у своїх вимогах. Перш ніж висували їх, упевніться в справедливості та обґрунтованості.
 

 

 

Поради батькам:

ЯКЩО Ви бачите (чуєте), що дитину б’ють, але бажаєте зберегти анонімність:
ТЕЛЕФОНУЙТЕ на національну дитячу «гарячу» лінію.
Інформацію передають в державні органи для подальшої перевірки та реагування.

Також ви можете отримати психологічну чи правову консультацію,та зрозуміти як діяти в конкретній ситуації.

Не будьте байдужими. Кожна дитина має право на захист!
 

Дитяча лінія

116 111 або 0 800 500 225

(з 12.00 до 16.00);

 

Гаряча телефонна лінія

щодо булінгу

116 000;

 

Гаряча лінія

з питань запобігання насильству

116 123

або 0 800 500 335;

 

Уповноважений Верховної Ради

з прав людини

0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України

з прав дитини

044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги

0 800 213 103;

 

Національна поліція України

102.
 

​

​